Тюрьма. Египет.
Не пойму как я там оказался. Все произошло так быстро. Нас десять братьев пришло за хлебом в Египет. Но начальнику показалось, что мы шпионы и меня посадили в тюрьму, а остальных отпустили, чтобы привели младшего.
Что теперь будет, я не знал. Шло время. Я томился в ожидании. Однажды мне приснился сон...
Кто-то из потомков нашего отца, в далеком будущем... Стоит такой жалкий и несчастный, в великом трепете и страхе... Вдруг кто-то зовет его с неба и протягивает ему руки с чашей, чтобы тот испил до дна.
Как я понял, содержимое было весьма страшным и горьким.
Он взял чашу. Возле него стояли и другие 12. Он предложил им по глотку, чтобы облегчить его страдания. А затем подняв голову к тому кто ее дал ему, возопил: да, минует меня чаша сия! Но молчание неба красноречиво имело другое мнение. Затем он выпил все.
Я проснулся в великом смущении. Сон был по меньшей мере странным. Но этот сон каким-то образом дал мне надежду, что чаша все решит.
Прошло не мало времени. Наконец пожаловали мои братья. Привели и младшего. Меня отпустили со всеми. Мы радостные купили хлеба и отправились домой. Вдруг, пройдя немного, нас догоняет войско из Египта и говорят: у начальника украли чашу.
Я заподозрил не ладное. В висках застучало воспоминание моего сна. Но, как буд-то какой-то голос говорил мне: чаша все решит.
Нас начали обыскивать, а я уже даже хотел, чтобы ее нашли у нас. На удивление всех остальных так и случилось.
Когда вскрывали мешок для досмотра каждого из моих братьев, они молились, каждый примерно теми же словами:
- Бог, Авраама, Исаака и Иакова, да, минует меня чаша сия!
А я стоял и точно знал: минует.
Под конвоем, мы вернулись во дворец. К нам вышел начальник. Он, что то говорил... Потом что-то говорил Иуда... Я помню плохо... Я все стоял и думал о своем, ну что же эта чаша может такого решить для нас?! Кроме кандалов, и вечного рабства...
Вдруг, начальник говорит:
- Я ваш брат! Иосиф! Я люблю вас очень сильно! Я вас прощаю! Я ждал вас...
Потом было много слез и эмоций... Я стоял как вкопанный. Ведь только я на тот момент понимал, что он пил до дна... за нас... для нас...
Но, вот, что я до сих пор не понимаю, так это почему тот из моего сна был из далекого будущего...
Прочитано 10632 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.