|
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Недоброжелатели - Татьяна Кильдюшкина-Дружинина
Лежал несчастный у дороги - Вячеслав Переверзев
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Публицистика :
Шаги к Святому Духу. - Leon_50
Как по ступеням вверх, к Богу, к нашему Господу, поднимается каждый христианин от одного состояния к другому: от грешника, рожденного для смерти обычного человека из плоти греха, через несколько особых переживаний всегда индивидуальных, через погоружение, а потом ещё и погружение в Св. Дух так и обычный плотский человек поднимается вверх, к вершинам Богопознания, когда каждая из преодоленных вершин кажется уже маленьким пригорком, а впереди возвышается новая ещё непокоренная тобой вершина, издали кажется неприступной, но вот с Божьей помощью подошел к ней, и видны уже подходы и тропы, по которым поднимались до тебя "пилигримы", ищущие в Святом Писании руководство к новому подьему. И вот ещё один этап пройден. так без конца, до самой физической смерти туда, где Господь наш нам приготовил уже нерукотворный город... Это так восхитительно и полезно для каждого человека...
Поэзия :
"Не пожелай красоты ее..." - Богданова Наталья
Проповеди :
...Нужны ли Богу протезы?(начало) - Александр Таганов
О, вы, напоминающие о Господе! не умолкайте...
|
